Ніщо так не викриває внутрішній стан душі, як зростання плотських страждань. Бо якщо вона піддається їм, то являє себе такою, що любить плоть більше від Бога, а якщо перебуває непохитною в потрясіннях їх, то показує себе такою, що почитає чесноту більше від плоті. Завдяки цьому душа й сприймає вселення Бога, Який заради неї перетерпів наші страждання та Який [переможно] звіщає [їй], як свого часу звіщав [Своїм] учням: Та бадьортеся! Я бо подолав світ (Йо. 16, 33). /Прп. Максим Ісповідник/